вівторок, 18 березня 2014 р.

З самого дитинства мене навчали, що любов то є добре. Любов то є Бог. І все пов'язалося. Я люблю маму та тата. Я люблю свою родину. Саме тому я люблю свою Батьківщину. Люблю континент наш, який такий різноманітний та захоплюючий. І я люблю нашу планету. Земля. Така маленька та неймовірна.Зелена та рідна. В цьому ланцюзі любові все пов'язано. Випадає хоча б одна ланка і вже інші не діють. Якщо людина не любить Землю вона не любить і свою родину. Зло заповнює її душу. Я люблю Україну. І не розумію чому через це на мене вішають ярлик фашиста чи нациста. В мене болить серце за Україну. Щиро. Я
такий. Я зроблю все для процвітання Батьківщини. А для людей, що кричать про "бендревців", для тих, які постійно
бачать навколо ворогів і йдуть нав'язувати стиль свого життя силою, раджу звернутися до психоаналітика. Звичайно, що хочеться тримати в руках не АК, а перо,плуг. Зараз інші умови. Інша реальність та виклики. І досить
питати. Достих питати, що Україна зробила для нас. Час робити все можливе і не можливе для неї. Боронити родину Батьківщину, Землю є нормально та природньо. Двум смертям не бувати, а одній не минувати.
Слава Україні